Гідроксисечовина (Hydroxyurea) – цитостатична терапія в гематології

Гідроксикарбамід (Hydroxyurea), також відомий як гідроксисечовина — це пероральний антинеопластичний прецизійний цитостатик, що належить до групи антиметаболітів. Основний механізм дії препарату полягає в селективному та необоротному інгібуванні ферменту рибонуклеозиддифосфатредуктази (РНР), який каталізує критичний крок синтезу de novo — перетворення рибонуклеотидів на дезоксирибонуклеотиди. Блокада цього ферменту призводить до негайного дефіциту пулу дезоксирибонуклеозидтрифосфатів (дНТФ), що зупиняє реплікацію та репарацію ДНК, викликаючи загибель пухлинних клітин. Препарат є клітинно-специфічним і діє виключно в S-фазі клітинного циклу, затримуючи клітини на межі G1/S. Окрім вираженого протипухлинного ефекту, гідроксикарбамід має здатність збільшувати концентрацію фетального гемоглобіну (HbF) у пацієнтів із серповидноклітинною анемією, що запобігає полімеризації аномального гемоглобіну S та знижує ризик вазооклюзійних кризів.

Клінічна унікальність гідроксикарбаміду полягає в його багатофункціональності: він є незамінним як для екстреного зниження критичного лейкоцитозу та тромбоцитозу при мієлопроліферативних захворюваннях, так і для тривалого контролю хронічних онкогематологічних патологій. Препарат характеризується швидким і практично повним всмоктуванням (близько 100%) зі шлунково-кишкового тракту, досягає пікових концентрацій у плазмі через 1–4 години після прийому, легко проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр і рівномірно розподіляється по всіх тканинах та біологічних рідинах. Метаболізується частково в печінці та нирках до сечовини та діоксиду вуглецю, проте значна частина дози (близько 50–60%) екскретується нирками в незміненому вигляді за допомогою активної канальцевої секреції.

Препарат приймається внутрішньо. Обов'язковою умовою для проведення безпечної терапії є регулярний моніторинг розгорнутого аналізу крові з підрахунком тромбоцитів та лейкоцитів для своєчасного виявлення мієлосупресії. Також необхідний періодичний контроль функції нирок та печінки.

Сторінка на Вікіпедії
Hydroxyurea

Показання до застосування

Гідроксикарбамід показаний для паліативної та циторедуктивної терапії дорослих пацієнтів із наступними гематологічними та онкологічними захворюваннями:

  • Хронічний мієлолейкоз (ХМЛ): циторедуктивна терапія в хронічній фазі захворювання при резистентності, непереносимості або тимчасовій недоступності таргетних інгібіторів тирозинкіназ, а також для швидкої променевої підготовки та купірування гіперлейкоцитозу.
  • Справжня поліцитемія (Вакеза): лікування пацієнтів із підвищеним ризиком тромбоемболічних ускладнень для зниження гематокриту, контролю плеторичного синдрому та зменшення потреби в гемоексфузіях (кровопусканнях).
  • Есенціальна тромбоцитемія: терапія першої лінії у пацієнтів із групи високого ризику (вік старше 60 років або тромбози в анамнезі) для утримання рівня тромбоцитів у безпечному діапазоні.
  • Сублейкемічний мієлофіброз: симптоматичне лікування спленомегалії, конституціональних симптомів та вираженого тромбоцитозу або лейкоцитозу при первинному та вторинному мієлофіброзі.
  • Серповидноклітинна анемія: профілактика повторних болісних вазооклюзійних кризів, гострого грудного синдрому та зниження потреби в гемотрансфузіях у пацієнтів із частими епізодами загострень.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування гідроксикарбаміду підбирається індивідуально, ґрунтуючись на масі тіла пацієнта, вихідному рівні лейкоцитів та тромбоцитів, а також конкретній клінічній ситуації.

  • Стандартні дози: при безперервній терапії мієлопроліферативних захворювань середня доза становить 15–30 мг/кг маси тіла один раз на добу. Для швидкої циторедукції при гіперлейкоцитозі доза може бути тимчасово збільшена до 40–60 мг/кг на добу.
  • Переривчаста схема лікування: у деяких випадках (наприклад, при солідних пухлинах) застосовується схема прийому по 80 мг/кг кожні три дні, що дозволяє нормалізувати показники кровотворення в інтервалах між прийомами.
  • Спосіб застосування: капсули приймають внутрішньо цілими, бажано вранці, запиваючи достатньою кількістю води. Якщо пацієнт не може проковтнути капсулу, її вміст можна розчинити у склянці води і негайно випити. При роботі з порошком необхідно використовувати рукавички.
  • Пропуск дози: при пропуску дози не слід приймати подвійну порцію наступного дня. Пацієнт має продовжити прийом препарату за звичайним графіком, повідомивши лікаря.
  • Модифікація при токсичності: якщо рівень лейкоцитів знижується менше 2,5х10⁹/л або тромбоцитів менше 100х10⁹/л, прийом препарату негайно призупиняють. Терапію відновлюють після відновлення показників крові у мінімальній ефективній дозі.

Застосування гідроксикарбаміду протипоказано або вимагає крайньої обережності при наявності у пацієнта наступних супутніх станів та факторів ризику:

  • Гіперчутливість: відома алергічна реакція, шкірний свербіж, ангіоневротичний набряк або індивідуальна непереносимість гідроксикарбаміду чи інших компонентів лікарського засобу.
  • Тяжка мієлосупресія: вихідний рівень лейкоцитів менше 2,5х10⁹/л, тромбоцитів менше 100х10⁹/л або тяжка декомпенсована анемія до початку терапії.
  • Вагітність та лактація: препарат має підтверджену генотоксичність та тератогенність. Призначення вагітним жінкам суворо протипоказано. Протягом терапії та протягом 6 місяців після неї необхідна надійна контрацепція. Годування груддю заборонено.
  • Ниркова та печінкова недостатність: тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/мін) вимагає обов'язкового зниження початкової дози на 50% через ризик кумуляції препарату.

Побічні дії гідроксикарбаміду переважно пов'язані з пригніченням клітин кісткового мозку, епітелію ЖКТ та шкірних покривів, що швидко діляться:

  • Гематологічна токсичність: дозозалежна лейкопенія (в основному нейтропенія), тромбоцитопенія та макроцитарна анемія, які є оборотними після тимчасової відміни препарату.
  • Дерматологічні реакції: гіперпігментація шкіри та нігтів, макулопапульозний висип, сухість шкіри, атрофія шкірних покривів та розвиток болісних трофічних виразок нижніх кінцівок (особливо в області кісточок).
  • Травний тракт: стоматит (виразка слизової оболонки рота), нудота, блювання, діарея або запор, анорексія та помірне перехідне підвищення активності печінкових ферментів.
  • Канцерогенний ризик: тривалий прийом препарату асоційований із підвищеним ризиком розвитку вторинного гострого лейкозу або немеланомного раку шкіри (вимагається захист від УФ-випромінювання).
  • Загальні прояви: озноб, лікарська лихорадка, головний біль, запаморочення, виражена слабкість та інтерстиціальні захворювання легень (рідко).

Часті запитання

Гідроксисечовина (гідроксикарбамід) — це антинеопластичний цитостатичний препарат, який діє в S-фазі клітинного циклу. Механізм його дії ґрунтується на блокуванні ферменту рибонуклеотидредуктази. Цей фермент необхідний для синтезу ДНК. Пригнічуючи його, гідроксисечовина зупиняє реплікацію ДНК і запобігає надмірному розмноженню аномальних клітин крові в кістковому мозку, не порушуючи при цьому синтез РНК і білка.
Гідроксисечовина є препаратом першої лінії для циторедуктивної терапії при хронічному мієлолейкозі (ХМЛ), істинній поліцитемії (для зниження ризику тромбозів) та есенціальній тромбоцитемії (при критично високому рівні тромбоцитів). Крім того, у специфічних протоколах вона застосовується для лікування тяжкої форми серповидноклітинної анемії у дорослих та дітей, оскільки стимулює вироблення фетального гемоглобіну, знижуючи частоту больових кризів.
Оскільки гідроксисечовина належить до цитотоксичних речовин, при поводженні з нею потрібна обережність. Капсули необхідно ковтати цілими, не відкриваючи та не розжовуючи. Членам сім'ї або опікунам, які допомагають пацієнту приймати ліки, настійно рекомендується одягати одноразові медичні рукавички. Після контакту з упаковкою або капсулами слід обов'язково вимити руки з милом.
Головний і најочікуваніший побічний ефект препарату — мієлосупресія (пригнічення кровотворення). На початку терапії клінічний аналіз крові необхідно здавати щотижня. Якщо рівень лейкоцитів падає нижче критичної позначки або різко знижуються тромбоцити, лікар тимчасово призупиняє прийом препарату до відновлення показників. Після стабілізації дози контроль крові проводиться рідше (кожні 1–2 місяці).
Тривалий прийом гідроксисечовини може призводити до змін шкіри: гіперпігментації, сухості, стоншення нігтів, а в рідкісних випадках — до розвитку болючих шкірних виразок (особливо на гомілках). Препарат також підвищує ризик розвитку раку шкіри. Пацієнтам рекомендується щодня використовувати зволожуючі засоби, уникати тривалого перебування на сонці та обов'язково наносити сонцезахисний крем із високим фактором SPF. При появі виразок або тріщин, що не загоюються, потрібно відразу звернутися до лікаря.

Список препаратів активної речовини

✅ Всі товари завантажені (1)
Unifarm

Додаток Unifarm

Safari → «Поділитися» → «На Плані «Додому»» Firefox: меню ⋮ → «Встановити» або «Додати на головний екран». Якщо пункту немає — відкрийте сайт у Chrome. Chrome: меню ⋮ → «Встановити додаток» або «Додати на головний екран».

Зв'язатися з нами

Оберіть зручний спосіб зв'язку

Ми працюємо щодня з 9:00 до 20:00