Ganciclovir (Ганцикловір) – противірусна терапія

Ганцикловір (Ganciclovir) — це потужний противірусний засіб, що є синтетичним аналогом нуклеозиду 2'-дезоксигуанозину. Препарат має специфічну активність щодо вірусів герпесу, проте його головною особливістю є виняткова ефективність проти цитомегаловірусу (ЦМВ). Ганцикловір вважається "золотим стандартом" у лікуванні тяжких ЦМВ-інфекцій у пацієнтів з імунодефіцитом.

Механізм дії ганцикловіру полягає у пригніченні реплікації вірусної ДНК. У клітинах, інфікованих ЦМВ, препарат спочатку фосфорилюється вірусною протеїнкіназою до монофосфату, а потім клітинними ферментами — до активного трифосфату. Ганцикловір-трифосфат вбудовується в ДНК вірусу замість природного дезоксигуанозину, що викликає негайну зупинку подовження ланцюга ДНК та блокує розмноження вірусу. Вибірковість препарату зумовлена тим, що його активація в інфікованих клітинах відбувається в десятки разів швидше, ніж у здорових.

Препарат випускається у формах для внутрішньовенного введення та місцевого застосування (очні гелі). Через низьку біодоступність пероральні форми були практично повністю витіснені його проліками — валганцикловіром.

Сторінка на Вікіпедії
Ganciclovir

Показання до застосування

Ганцикловір застосовується для лікування та профілактики тяжких вірусних захворювань:

  • ЦМВ-ретиніт: лікування інфекції сітківки ока, що загрожує втратою зору, у пацієнтів зі СНІДом та іншими імунодефіцитами.
  • Профілактика при трансплантації: попередження ЦМВ-інфекції у пацієнтів після пересадки органів або кісткового мозку.
  • Тяжкі ЦМВ-ураження: лікування пневмонії, коліту або езофагіту, викликаних цитомегаловірусом.
  • Герпетичні інфекції: лікування уражень, викликаних вірусами простого герпесу 1 та 2 типу (у випадках резистентності до ацикловіру).
  • Місцеве застосування: гострий поверхневий кератит, викликаний вірусом простого герпесу.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування ганцикловіру залежить від тяжкості інфекції та функціонального стану нирок пацієнта.

  • Внутрішньовенна інфузія: стандартна початкова доза становить 5 мг/кг кожні 12 годин протягом 14–21 дня.
  • Підтримувальна терапія: після основного курсу призначають 5 мг/кг один раз на добу або 6 мг/кг 5 разів на тиждень.
  • Швидкість введення: інфузія має проводитися суворо повільно (не менше 60 хвилин), оскільки швидка ін'єкція підвищує токсичність.
  • Корекція дози: препарат виводиться нирками, тому при підвищенні рівня креатиніну потрібне значне зниження дози або збільшення інтервалів.
  • Гідратація: під час лікування необхідно забезпечувати адекватний питний режим для запобігання пошкодженню нирок.

Застосування ганцикловіру обмежене через його вплив на кровотворення та потенційну токсичність:

  • Гематологічні порушення: виражена нейтропенія (менше 500/мкл) або тромбоцитопенія (менше 25000/мкл).
  • Гіперчутливість: алергія на ганцикловір, валганцикловір, ацикловір або валацикловір.
  • Вагітність та лактація: препарат має тератогенну та мутагенну дію; годування груддю заборонено.
  • Репродуктивна функція: чоловікам та жінкам під час терапії та протягом 90 днів після неї необхідно використовувати надійну контрацепцію.
  • Дитячий вік: застосування можливе лише у випадках, коли потенційна користь перевищує ризик (через можливу канцерогенність).

Ганцикловір має серйозний профіль побічних ефектів, що потребує постійного контролю:

  • Мієлосупресія: найчастіше — зниження рівня лейкоцитів (нейтропенія) та анемія (зазвичай оборотні після відміни).
  • Травний тракт: діарея, нудота, блювання та болі в живіт.
  • Нервова система: сплутаність свідомості, судоми, галюцинації та головний біль.
  • Місцеві реакції: запалення вен (флебіт) у місці інфузії через високий рівень pH розчину.
  • Ниркова система: підвищення рівня креатиніну в сироватці крові.

Часті запитання

Ганцикловір — це противірусна речовина, синтетичний аналог нуклеозиду гуаніну. Він має високу активність проти вірусів групи герпесу, але найефективніший щодо цитомегаловірусу (ЦМВ). Усередині зараженої клітини ганцикловір перетворюється на активну форму, яка блокує синтез вірусної ДНК, зупиняючи розмноження вірусу.
Ганцикловір застосовується для лікування ЦМВ-інфекції, що загрожує життю або зору, у осіб з імунодефіцитом (включаючи ВІЛ-інфекцію) та для профілактики ЦМВ у пацієнтів після трансплантації органів. Однією з основних форм застосування є лікування ЦМВ-ретиніту (запалення сітківки ока), яке без терапії призводить до сліпоти.
Основним і найчастішим побічним ефектом ганцикловіру є пригнічення кровотворення, що призводить до нейтропенії (зниження лейкоцитів) та тромбоцитопенії. Оскільки це може підвищити ризик тяжких інфекцій та кровотеч, під час курсу лікування (особливо внутрішньовенного) потрібен регулярний, іноді щоденний, моніторинг показників крові.
Так, ганцикловір виводиться з організму переважно нирками в незміненому вигляді. У пацієнтів із порушенням функції нирок речовина може накопичуватися до токсичних рівнів. У таких випадках лікар має обов'язково скоригувати дозу або збільшити інтервали між введеннями на основі показників кліренсу креатиніну.
Ганцикловір потенційно має тератогенну та мутагенну дію, а також може тимчасово або назавжди пригнічувати вироблення сперматозоїдів та яйцеклітин. Жінкам дітородного віку необхідно використовувати ефективну контрацепцію під час та протягом 30 днів після лікування, а чоловікам — використовувати бар'єрну контрацепцію під час та протягом 90 днів після закінчення терапії.

Список препаратів активної речовини Ganciclovir

-11%
Natclovir 250 mg Natco
Переглянути
Natco
250 мг 30 капсул
3120₴ 3516₴
✅ Всі товари завантажені (1)

Зв'язатися з нами

Оберіть зручний спосіб зв'язку

Ми працюємо щодня з 9:00 до 20:00