Іматиніб (Imatinib) – таргетна терапія мієлолейкозу та пухлин GIST
Іматиніб (Imatinib) — це пероральний, перший у своєму класі низькомулекулярний таргетний інгібітор протеїнтирозинкіназ, який здійснив революцію в терапії онкогематологічних захворювань. Препарат розроблений для високоселективного блокування активності тирозинкінази BCR-ABL, яка утворюється внаслідок реципрокної транслокації між 9-ю та 22-ю хромосомами (так звана філадельфійська хромосома, Ph+). Механізм дії іматинібу ґрунтується на конкурентному зв'язуванні з АТФ-зв'язуючою кишенею кіназного домену білка BCR-ABL, що запобігає перенесенню фосфатної групи на субстрати, перериває нижчерозташовані сигнальні каскади та запускає апоптоз у Ph-позитивних пухлинних клітинах. Крім цього, іматиніб ефективно інгібує рецепторні тирозинкінази фактора росту стовбурових клітин (c-KIT / CD117), рецептори фактора росту тромбоцитів (PDGFR-альфа та PDGFR-бета), а також макрофагальний колонієстимулюючий фактор (CSF-1R).
Клінічна унікальність іматинібу полягає в його здатності переводити раніше смертельний хронічний мієлолейкоз у розряд контрольованих хронічних соматичних захворювань із багаторічною виживаністю пацієнтів. Препарат також продемонстрував високу ефективність при гастроінтестинальних стромальних пухлинах (GIST), де ключовим драйвером інтерстиціальних клітин Кахаля є активуючі мутації в гені c-KIT. Іматиніб має високу біодоступність (близько 98%) при пероральному прийомі, досягає максимальної концентрації в плазмі через 2–4 години, метаболізується головним чином у печінці ізоферментом CYP3A4 з утворенням активного N-деметильованого метаболіту і виводиться переважно з калом у вигляді метаболітів.
Препарат приймається внутрішньо. Обов'язковою умовою для початку лікування є цитогенетичне або молекулярно-генетичне підтвердження наявності філадельфійської хромосоми або експресії c-KIT. У ході терапії потрібен регулярний моніторинг показників периферичної крові та функції печінки.
Показання до застосування
Іматиніб показаний для таргетної терапії дорослих та дітей з наступними онкологічними та онкогематологічними захворюваннями:
- Хронічний мієлолейкоз (ХМЛ): лікування вперше діагностованого Ph-позитивного хронічного мієлолейкозу у дорослих та дітей, а також терапія ХМЛ у фазі акселерації або бластного кризу при неефективності або непереносимості попередньої терапії інтерфероном альфа.
- Гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ): у складі комбінованої хіміотерапії у дорослих та дітей із вперше діагносованим Ph-позитивним ГЛЛ, або як монотерапія при рецидивах чи рефрактерному перебігу захворювання.
- Гастроінтестинальні стромальні пухлини (GIST): лікування дорослих пацієнтів із KIT-позитивними (CD117) неоперабельними та/или метастатичними гастроінтестинальними стромальними пухлинами, а також ад'ювантна терапія дорослих пацієнтів після радикальної резекції GIST із високим ризиком рецидиву.
- Інші рідкісні патології: терапія дорослих пацієнтів із дерматофібросаркомою вибухаючою (DFSP), гіпереозинофільним синдромом (ГЕС) та/або хронічним еозинофільним лейкозом (ХЕЛ), а також мієлодиспластичними/миелопроліферативними захворюваннями, пов'язаними з перебудовою гена PDGFR.
Спосіб застосування та дози
Режим дозування іматинібу є безперервним і залежить від нозологічної форми захворювання, фази його перебігу та маси тіла пацієнта.
- Стандартні дози: при хронічній фазі ХМЛ та GIST рекомендована доза для дорослих становить 400 мг один раз на добу. При акселерованій фазі або бластному кризі ХМЛ дозу збільшують до 600 мг або 800 мг (в останньому випадку дозу розділяють на два прийоми по 400 мг — вранці та ввечері).
- Дитяче дозування: при ХМЛ та ГЛЛ розрахунок дози у дітей проводять виходячи з площі поверхні тіла, стандартна доза становить 340 мг/м² на добу (не перевищуючи максимальну добову дозу для дорослих).
- Спосіб застосування: препарат приймають внутрішньо під час їди, запиваючи великою склянкою води, щоб мінімізувати ризик подразнення слизової оболонки ШКТ. Капсули або таблетки не можна розжовувати, проте для пацієнтів із порушенням ковтання таблетку можна розчинити у воді або яблучному соку.
- Пропуск дози: при пропуску чергової дози пацієнту не слід приймати додаткову порцію препарату; прийом відновлюють наступного дня у звичайний час.
- Модифікація при токсичності: при розвитку вираженої гематологічної токсичності (нейтропенія менше 1,0х10⁹/л, тромбоцитопенія менше 50х10⁹/л) терапію призупиняють до відновлення показників із подальшим можливим зниженням дози (з 400 мг до 300 мг).
