Івермектин (Ivermectin) – протипаразитарна терапія
Івермектин (Ivermectin) — це напівсинтетичний протипаразитарний засіб, похідний авермектинів, що продукуються бактеріями Streptomyces avermitilis. Препарат має широкий спектр дії та високу ефективність проти різних видів ендо- та екзопаразитів.
Механізм дії івермектину полягає у вибірковому зв'язуванні з глутамат-залежними хлоридними каналами, розташованими в нервових та м'язових клітинах безхребетних. Це призводить до збільшення проникності клітинної мембрани для іонів хлору, що викликає гіперполяризацію клітини, параліч та подальшу загибель паразита. У ссавців івермектин має вкрай низьку спорідненість до аналогічних каналів і не проникає через гематоенцефалічний бар'єр у терапевтичних дозах, що забезпечує високу безпеку для людини.
Препарат застосовується перорально (у формі таблеток) або зовнішньо (у формі кремів та лосьйонів) залежно від типу інфекції.
Показання до застосування
Івермектин показаний для лікування дорослих та дітей (з масою тіла понад 15 кг) при наступних станах:
- Стронгілоїдоз: кишкова інфекція, спричинена паразитичним черв'яком Strongyloides stercoralis.
- Онхоцеркоз: захворювання, відоме як «річкова сліпота», що викликається Onchocerca volvulus.
- Короста: лікування резистентних форм або норвезької корости (часто в комбінації з місцевими засобами).
- Розацеа: зовнішнє лікування папуло-пустульозної форми захворювання у дорослих.
- Інші гельмінтози: може застосовуватися при аскаридозі, філяріозі та педикульозі.
Спосіб застосування та дози
Дозування івермектину розраховується виходячи з маси тіла пацієнта та специфіки захворювання.
- Стандартна доза при гельмінтозах: одноразовий прийом у дозі 200 мкг на 1 кг маси тіла.
- Короста: одноразова доза 200 мкг/кг, за необхідності повторюється через 8–15 днів.
- Правила прийому: таблетки слід приймати натщесерце, запиваючи водою (за 1 годину до або через 2 години після їжі).
- Зовнішнє застосування: крем наноситься тонким шаром на уражені ділянки шкіри один раз на добу.
