Lenalidomide (Леналідомід) – лікування мієломи та лімфом
Леналідомід (Lenalidomide) — це потужний протипухлинний імуномодулюючий засіб, що є похідною талідоміду. Препарат належить до групи IMiDs (імуномодуляторів) і має багатогранний механізм дії, що поєднує прямий антипроліферативний, антиангіогенний та виражений імуностимулюючий вплив на мікрооточення пухлини.
Механізм дії леналідоміду базується на його зв'язуванні з білком цереблоном, який входить до складу ферментативного комплексу E3 убіквітинлігази. Це призводить до вибіркової деградації специфічних білків-мішеней (факторів транскрипції Ikaros та Aiolos), що пригнічує ріст злоякісних В-клітин та активує Т-лімфоцити і природні кілери (NK-клітини). Крім того, препарат блокує утворення нових судин у кістковому мозку, позбавляючи пухлину поживної підтримки, та стимулює вироблення протизапальних цитокінів.
Леналідомід призначений для перорального прийому і має високу біодоступність. Завдяки своїй здатності змінювати імунну відповідь і безпосередньо знищувати пухлинні клітини, він став золотим стандартом у лікуванні низки лімфопроліферативних захворювань, значно збільшуючи показники виживання без прогресування.
Показання до застосування
Леналідомід застосовується для терапії гематологічних захворювань у складі монотерапії або комбінацій:
- Множинна мієлома: лікування дорослих пацієнтів як підтримувальна терапія після трансплантації стовбурових клітин або у поєднанні з дексаметазоном у пацієнтів, які раніше не отримували лікування.
- Мієлодиспластичні синдроми (МДС): терапія пацієнтів із трансфузійно-залежною анемією, зумовленою цитогенетичною аномалією (делеція 5q).
- Лімфома з клітин мантійної зони (ЛКМЗ): лікування рецидивної або резистентної форми захворювання після попередньої терапії.
- Фолікулярна лімфома: у поєднанні з ритуксимабом для лікування пацієнтів, які раніше отримували терапію.
- Лімфома маргінальної зони: комплексне лікування специфічних варіантів неходжкінських лімфом.
Спосіб застосування та дози
Дозування леналідоміду суворо індивідуальне і залежить від діагнозу, функції нирок та переносимості терапії.
- Стандартна доза при мієломі: зазвичай становить 25 мг один раз на добу протягом 21 дня кожного 28-денного циклу.
- Режим прийому: капсули приймаються внутрішньо приблизно в один і той же час, незалежно від їжі. Капсулу не можна розламувати або розжовувати.
- Контроль функції нирок: оскільки препарат виводиться переважно нирками, при зниженні кліренсу креатиніну потрібне значне зменшення дози.
- Програма контролю ризиків: через структурну схожість із талідомідом застосування препарату потребує дотримання суворих заходів контрацепції та регулярного тестування на вагітність.
- Корекція при токсичності: при розвитку тяжкої нейтропенії або тромбоцитопенії прийом препарату призупиняють до відновлення показників крові.
