Тофацитиніб (Tofacitinib) – таргетна терапія аутоімунних захворювань

Тофацитиніб (Tofacitinib) — це інноваційний пероральний лікарський засіб, що є селективним інгібітором родини янус-кіназ (JAK). На відміну від традиційних біологічних препаратів, які діють на позаклітинні цитокіни, тофацитиніб працює всередині клітини, блокуючи сигнальні шляхи, відповідальні за виникнення та підтримання запального процесу при автоімунних захворюваннях.

Механізм дії препарату базується на специфічному інгібуванні ферментів JAK1, JAK2 та, найбільшою мірою, JAK3. Ці ферменти відіграють критичну роль у передачі сигналів від рецепторів цитокінів (таких як інтерлейкіни IL-2, IL-4, IL-7, IL-9, IL-15 та IL-21) до ядра клітини через білки-трансдуктори сигналів та активатори транскрипції (STAT). Блокуючи цей шлях (JAK-STAT), тофацитиніб ефективно знижує вироблення медіаторів запалення та пригнічує аномальну активність імунної системи. Це призводить до значного зменшення пошкодження суглобів, слизової оболонки кишечника та шкірних покривів, залежно від конкретного діагнозу. Препарат характеризується швидким початком дії та високою системною біодоступністю при пероральному прийомі.

Тофацитиніб може застосовуватися як у якості монотерапії, так і в комбінації з метотрексатом або іншими небіологічними базисними протизапальними препаратами.

Сторінка на Вікіпедії

Показання до застосування

Тофацитиніб показаний для терапії дорослих пацієнтів з наступними хронічними імуноопосередкованими захворюваннями:

Ревматоїдний артрит: лікування активного ревматоїдного артриту помірного або тяжкого ступеня при неадекватній відповіді на один або кілька базисних протизапальних препаратів.
Псоріатичний артрит: терапія активного псоріатичного артриту (часто у поєднанні з небіологічними препаратами).
Виразковий коліт: індукційна та підтримуюча терапія дорослих пацієнтів з помірно або сильно вираженим активним виразковим колітом при неефективності стандартного лікування.
Анкілозуючий спондилоартрит: лікування дорослих пацієнтів з активним анкілозуючим спондилоартритом (хвороба Бехтєрєва) при недостатній відповіді на інгібітори ФНП.
Ювенільний ідіопатичний артрит: лікування активного поліартикулярного ювенільного ідіопатичного артриту у дітей віком від 2 років і старше.

Спосіб застосування та дози

Схема прийому та дозування тофацитинібу залежать від захворювання та форми випуску препарату (негайного або пролонгованого вивільнення).

Стандартна доза (таблетки 5 мг): зазвичай призначається по 5 мг двічі на добу (вранці та ввечері).
Пролонгована форма (таблетки 11 мг): приймається один раз на добу в дозі 11 мг, що еквівалентно прийому по 5 мг двічі на день.
Виразковий коліт: індукційна доза може становити 10 мг двічі на добу протягом перших 8–16 тижнів, з наступним переходом на підтримуючу дозу 5 мг двічі на добу.
Спосіб застосування: препарат приймається внутрішньо незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими.
Корекція дози: зниження дози до 5 мг один раз на добу необхідне при тяжкій нирковій недостатності, помірній печінковій недостатності або при одночасному прийомі потужних інгібіторів ферменту CYP3A4.

Застосування тофацитинібу протипоказане або вимагає особливої обережності у наступних ситуаціях:

Інфекції: наявність серйозних активних інфекцій, включаючи туберкульоз, сепсис або локалізовані опортуністичні інфекції.
Порушення функцій органів: тяжка печінкова недостатність (клас С за Чайлд-П'ю) або декомпенсовані захворювання нирок.
Захворювання крові: виражена лімфопенія (менше 0.5 x 10⁹/л), нейтропенія (менше 1.0 x 10⁹/л) або низький рівень гемоглобіну (менше 80 г/л).
Вагітність та лактація: препарат суворо протипоказаний вагітним жінкам та матерям, що годують груддю, через ризики для дитини.
Підвищена чутливість: алергія на тофацитиніб або допоміжні компоненти складу.
Ризик тромбозу: препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з факторами ризику розвитку тромбоемболії легеневої артерії.

Терапія тофацитинібом може викликати системні побічні реакції, що потребують медичного нагляду:

Інфекційні захворювання: найчастіше зустрічаються інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт, а також оперізувальний герпес (Herpes zoster).
Лабораторні показники: підвищення рівня холестерину в крові (гіперхолестеринемія), підвищення рівнів креатинфосфокінази та печінкових трансаміназ.
Травна система: болі в області живота, діарея, нудота, гастрит та вкрай рідко — перфорація органів шлунково-кишкового тракту (особливо у пацієнтів з дивертикулітом).
Нервова система: головний біль, безсоння, запаморочення.
Серцево-судинна система: можливе підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія).
Загальні симптоми: набряки нижніх кінцівок, підвищена втомлюваність та шкірний висип.

Часті запитання

Тофацитиніб — це сучасний пероральний препарат, що належить до класу інгібіторів Янус-кіназ (JAK1, JAK2, JAK3). Він працює всередині клітини, блокуючи сигнальні шляхи, які передають команди на вироблення цитокінів — білків, що викликають запалення. Пригнічуючи ці сигнали, тофацитиніб допомагає зменшити біль, набряк та руйнування суглобів або слизових оболонок.

Основними показаннями є ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бєхтєрєва) та виразковий коліт середнього або тяжкого ступеня. Тофацитиніб часто призначають пацієнтам, у яких стандартна терапія або біологічні препарати не принесли бажаного результату.

Оскільки тофацитиніб впливає на роботу імунної системи, він може призвести до активації прихованих (латентних) інфекцій, включаючи туберкульоз та гепатит B. Перед початком курсу лікарі обов'язково проводять скринінг, щоб переконатися, що лікування буде безпечним і не спровокує серйозних ускладнень.

Крім контролю рівня лейкоцитів та гемоглобіну, при прийомі тофацитинібу важливо стежити за рівнем холестерину (ліпідним профілем). Препарат може викликати підвищення рівня ЛПНЩ («поганого» холестерину). Зазвичай аналіз проводять через 4–8 тижнів після початку лікування, щоб за потреби скоригувати дієту або призначити супутню терапію.

Так, дослідження показують, що інгібітори JAK можуть підвищувати ризик розвитку оперізувального лишаю (herpes zoster). Лікар може обговорити з пацієнтом можливість вакцинації проти герпесу до початку терапії. При появі характерного болючого висипу у вигляді пухирців необхідно негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.