Церитиніб (Ceritinib) – таргетний інгібітор ALK другого покоління при раку легені

Церитиниб (Ceritinib) — це пероральний, високоселективний та потужний низькомулекулярний інгібітор тирозинкінази анапластичної лімфоми (ALK) другого покоління, розроблений для системної таргетної терапії солідних пухлин. Механізм дії церитинібу полягає у блокуванні аутофосфорилювання кіназного домену ALK, що призводить до повного пригнічення низхідних сигнальних шляхів STAT3, PI3K/AKT/mTOR та MAPK/ERK. Це ефективно зупиняє проліферацію та індукує апоптоз у пухлинних клітинах, які експресують злиття білків ALK або мутантні форми кінази. Фармакологічною особливістю церитинібу є його здатність долати резистентність до інгібіторів ALK першого покоління (зокрема, кризотинібу), викликану вторинними мутаціями в кіназному домені. Крім того, церитиніб інгібує рецептор інсуліноподібного фактора росту 1 (IGF-1R), рецептор інсуліну (InsR) та протоонкоген ROS1 при мінімальному впливі на нецільові кінази.

Клінічна унікальність церитинібу полягає в його здатності ефективно проникати через гематоенцефалічний бар'єр і створювати високі терапевтичні концентрації в тканинах головного мозку, що забезпечує виражену та стійку інтракраніальну відповідь у пацієнтів із метастатичним ураженням центральної нервової системи. Препарат має високу біодоступність, проте його абсорбція суттєво залежить від прийому їжі. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається в середньому через 4–6 годин після прийому. Церитиніб інтенсивно зв'язується з білками плазми крові людини (близько 97%) і метаболізується переважно в печінці за участю ізоферменту CYP3A4 за допомогою шляхів окиснення та деалкілювання. Середній період напіввиведення становить близько 31–41 години, забезпечуючи стабільну системну експозицію. Виведення метаболітів та незміненої речовини здійснюється переважно через кишечник із калом і в мінімальній мірі нирками з сечею.

Препарат приймається внутрішньо. Призначення терапії вимагає обов'язкового попереднього молекулярно-генетичного підтвердження наявності транслокації гена ALK. У процесі лікування необхідний регулярний моніторинг функції печінки, рівнів глюкози в крові, електролітів, а також контроль електрокардіограми та амілази/ліпази.

Сторінка на Вікіпедії
Ceritinib

Показання до застосування

Церитиниб показаний для системної таргетної монотерапії дорослих пацієнтів із наступним злоякісним новоутворенням:

  • Недрібноклітинний рак легені (НДКРЛ): лікування дорослих пацієнтів із місцеворозповсюдженим або метастатичним недрібноклітинним раком легені, що експресує кіназу анапластичної лімфоми (ALK-позитивний НДКРЛ), як перша лінія терапії або при прогресуванні захворювання після попереднього застосування кризотинібу.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування церитинібу вимагає точного дотримання рекомендацій щодо супутнього прийому їжі та індивідуальної модифікації дози залежно від токсичності.

  • Стандартна терапевтична доза: рекомендована терапевтична доза становить 450 мг внутрішньо один раз на добу. Препарат приймають щодня, приблизно в один і той самий час.
  • Зв'язок із прийомом їжі: препарат необхідно приймати під час їжі (включаючи легкий перекус або повноцінний прийом їжі). Клінічно доведено, що прийом 450 мг під час їжі забезпечує еквівалентну системну експозицію та значно покращує гастроінтестинальну переносимість порівняно з колишньою дозою 750 мг натщесерце.
  • Спосіб застосування: капсули або таблетки приймають внутрішньо, проковтуючи цілими та запиваючи склянкою води. Заборонено відкривати, розламувати, подрібнювати або розжовувати препарат перед проковтуванням.
  • Пропуск дози: якщо прийом чергової дози затримано менше ніж на 12 годин, пацієнту слід прийняти пропущену дозу негайно. Якщо затримка становить більше 12 годин, доза пропускається, і пацієнт повертається до звичайного графіка. Подвоєння дози наступного дня суворо заборонено. Якщо у пацієнта виникло блювання після прийому, повторну дозу в цей день не приймають.
  • Модифікація дози при токсичності: при розвитку тяжких побічних реакцій (таких як виражена гепатотоксичність, сильна діарея, гіперглікемія або подовження інтервалу QTc) терапію тимчасово призупиняють. Після зникнення симптомів прийом відновлюють із покроковим зниженням дози на 150 мг: спочатку до 300 мг один раз на добу, потім до 150 мг один раз на добу. При неможливості переносити дозу 150 мг препарат повністю скасовують.

Застосування церитинібу суворо обмежене ризиками тяжкої органної токсичності, електрофізіологічних порушень серця та тератогенним потенціалом при наступних станах:

  • Гіперчутливість: підтверджені анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк або індивідуальна непереносимість церитинібу чи будь-яких допоміжних компонентів, що входять до складу препарату.
  • Тяжка печінкова недостатність: вихідне тяжке порушення функції печінки (клас C за шкалою Чайлд-П'ю) через високий ризик кумуляції препарату та декомпенсації печінки.
  • Подовження інтервалу QT: вихідне клінічно значуще подовження інтервалу QTc (більше 500 мс) або супутній прийом лікарських засобів, що значно пролонгують інтервал QT, через ризик розвитку фатальних аритмій.
  • Вагітність та лактація: через свій механізм дії препарат має виражену ембріотоксичність та тератогенний потенціал. Призначення вагітним жінкам протипоказано. Жінки репродуктивного віку зобов'язані використовувати надійні методи контрацепції під час терапії та протягом 3 місяців після фінальної дози. Годування груддю заборонено під час лікування та протягом 2 тижнів після його припинення.
  • Дитячий вік: профілі безпеки, переносимості та клінічної ефективності церитинібу у дітей та підлітків до 18 років не встановлені, застосування препарату протипоказано.

Побічні дії церитинібу переважно пов'язані з його клас-специфічним токсичним впливом на епітелій шлунково-кишкового тракту, паренхіму печінки та метаболічні процеси:

  • Гастроінтестинальна токсичность: дуже часто спостерігаються діарея, нудота, блювання, біль у животі та зниження апетиту (дані симптоми маніфестують у більшості пацієнтів, але значно зменшуються при прийомі препарату під час їжі).
  • Гепатотоксичність: виражене транзиторне або стійке підвищення активності печінкових трансаміназ (АЛТ, АСТ) та гамма-глутамілтрансферази, а також підвищення рівня лужної фосфатази та загального білірубіну.
  • Метаболічні порушення: розвиток вираженої гіперглікемії (підвищення рівня глюкози в крові), що вимагає призначення або корекції гіпоглікемічної терапії, а також гіпофосфатемія.
  • Підшлункова залоза: безсимптомне або клінічно маніфестне підвищення рівнів ліпази та амілази в плазмі крові, у рідкісних випадках — розвиток гострого панкреатиту.
  • Сердечно-судинна система: дозозалежне подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, синусова брадикардія та периферичні набряки.
  • Дихальна система (пульмонотоксичність): розвиток інтерстиціальної хвороби легень (ІХЛ) або тяжкого пневмоніту, що проявляються кашлем, задишкою та вимагають негайної відміни препарату при підтвердженні діагнозу.

Часті запитання

Церитиніб — це пероральний високоселективний таргетний препарат, інгібітор тирозинкінази ALK (кінази анапластичної лімфоми) другого покоління. Він розроблений для блокування аномального білка ALK, який запускає неконтрольований ріст ракових клітин. Головна перевага церитинібу полягає в тому, що він значно потужніший за інгібітори першого покоління (такі як кризотиніб) і ефективний проти більшості мутацій резистентності, що розвиваються в процесі лікування. Крім того, церитиніб ефективно долає гематоенцефалічний бар'єр, дозволяючи успішно боротися з метастазами в головному мозку.
Церитиніб показаний для лікування дорослих пацієнтів із поширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легені (НДРЛ). Препарат призначається як перша лінія терапії, так і після прогресування на тлі лікування кризотинібом. Обов'язковою умовою для призначення церитинібу є підтверджений позитивний статус пухлини за біомаркером ALK (наявність транслокації/перебудови гена ALK), визначений за допомогою валідованого молекулярно-генетичного тесту.
Стандартна рекомендована доза церитинібу становить 450 мг (три таблетки по 150 мг) один раз на день. Препарат необхідно приймати суворо разом із їжею (під час або відразу після повноцінного прийому їжі), ковтаючи таблетки цілими та запиваючи водою. Прийом церитинібу разом із їжею є ключовим фактором, оскільки це значно покращує його переносимість та різко знижує вираженість побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, які часто виникали при старих протоколах прийому натщесерце.
Діарея, нудота, блювання та біль у животі розвиваються у більшості пацієнтів. При першій появі рідкого випорожнення необхідно почати прийом протидіарейних засобів (лоперамід) та пити більше води. Більш серйозним ризиком є розвиток гострого панкреатиту, а також безсимптомне підвищення ферментів підшлункової залози (ліпази та амілази), рівні котрих лікар буде регулярно контролювати за аналізами крові. При появі сильного болю у верхній частині живота, що віддає в спину, потрібно терміново звернутися за медичною допомогою.
Церитиніб може викликати тяжке ураження печінки, тому контроль трансаміназ (ALT, AST) та білірубіну є обов'язковим кожні два тижні у перші місяці лікування. Також існує ризик розвитку небезпечної інтерстиціальної хвороби легень (пневмоніту) — при появі задишки або кашлю прийом таблеток припиняють. З боку серця препарат може викликати уповільнення ритму (брадикардію) та подовження інтервалу QT на ЕКГ, а також гіперглікемію (підвищення рівня цукру в крові), що вимагає періодичного контролю кардіограми та рівня глюкози.

Список препаратів активної речовини

-11%
Cerixen 150 mg Everest
Переглянути
Everest

Cerixen

Церітиніб
150 мг 90 капсул
53933₴ 60674₴
✅ Всі товари завантажені (1)

Зв'язатися з нами

Оберіть зручний спосіб зв'язку

Ми працюємо щодня з 9:00 до 20:00