Доксорубицин (Адріабластин, Doxorubicin) купити в Україні

Ціна: 1 565 грн

Відомий як оригінал (торгові назви)

Адріабластин (Adriamycin)

Купити Доксорубицин (Адріабластин, Doxorubicin) в Україні з доставкою — препарати з цією діючою речовиною, актуальні ціни та наявність.

Доксорубицин (Doxorubicin) — це класичний протипухлинний антибіотик з групи антрациклінів, первинно виділений із культури Streptomyces peucetius та оригінально випущений під брендом Адріабластин (Adriamycin). Препарат є одним із найпотужніших і найширше застосовуваних цитостатиків у медичній онкології для лікування широкого спектра солідних пухлин та гемобластозів.

Механізм дії доксорубицину є багатогранним і включає:

  • Інтеркаляцію (вклинювання) між парами основ ДНК, що порушує процеси реплікації та транскрипції.
  • Інгібування ферменту топоізомерази II, що призводить до утворення розрывів у нитках ДНК.
  • Генерацію вільних радикалів та активних форм кисню, які викликають пошкодження клітинних мембран, білків і ДНК.

Клінічне застосування доксорубицину ефективне при лімфомах, саркомах м'яких тканин та кісток, раку молочної залози, раку легені та інших злоякісних новоутвореннях. Ліпосомальні форми препарату дозволяють знизити ризик кардіотоксичності.

Сторінка на Вікіпедії
Доксорубицин (Адріабластин, Doxorubicin)

Показання до застосування

Доксорубицин застосовується в онкологічній практиці за такими показаннями:

  • Злоякісні лімфоми: лікування лімфоми Ходжкіна та неходжкінських лімфом різних ступенів злоякісності.
  • Саркоми: саркоми м'яких тканин та остеосаркоми у дорослих та дітей.
  • Рак молочної залози: ад'ювантна та паліативна терапія місцевопоширеного або метастатичного раку молочної залози.
  • Інші солідні пухлини: рак яєчників, рак сечового міхура, дрібноклітинний рак легені, рак щитоподібної залози, нейробластома та саркома Юінга.

Спосіб застосування та дози

Доксорубицин вводиться виключно парентерально (внутрішньовенно струминно або крапельно) під суворим наглядом лікаря-онколога:

  • Монотерапія: стандартна доза становить від 60 до 75 мг/м² площі поверхні тіла у вигляді внутрішньовенної ін'єкції кожні 3 тижні.
  • Комбінована хіміотерапія: дози зазвичай варіюються від 40 до 60 мг/м² кожні 3–4 тижні залежно від схеми лікування.
  • Альтернативні схеми (дробні дози): введення по 20 мг/м² щотижня або по 10–15 мг/м² щодня протягом 3 днів поспіль кожні 3–4 тижні для зниження токсичності.
  • Кумулятивна доза: сумарна доза за курс лікування у дорослих не повинна перевищувати 450–550 мг/м² задля уникнення розвитку незворотної кардіоміопатії (для пацієнтів з попереднім опроміненням середостіння ліміт нижчий — 400 мг/м²).
  • Спосіб введення: введення проводять суворо внутрішньовенно (зазвичай через інфузійну систему з 0,9% розчином натрію хлориду) задля уникнення тяжкого некрозу при екстравазації.

Застосування доксорубицину протипоказано у таких випадках:

  • Кардіотоксичність: тяжка серцева недостатність, перенесений інфаркт міокарда в анамнезі, тяжкі порушення серцевого ритму, а також перевищення максимальної кумулятивної дози антрациклінів у минулому.
  • Мієлосупресія: виражене пригнічення кістковомозкового кровотворення (стійка лейкопенія або тромбоцитопенія).
  • Тяжка патологія печінки: виражена печінкова недостатність (підвищення рівня білірубіну).
  • Гіперчутливість: відома підвищена чутливість до доксорубицину, інших антрациклінів або антрахінонів.
  • Вагітність та лактація: період вагітності та годування груддю (тератогенна та ембріотоксична дія).
  • Інфекції: гострі системні інфекційні захворювання.

Терапія доксорубицином може супроводжуватися такими небажаними реакціями:

  • Кардіотоксичність: гостра (аритмії, зміни на ЕКГ) та хронічна (дозозависима кардіоміопатія, застійна серцева недостатність).
  • Система покрівлі крові: виражена мієлосупресія (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, фебрильна нейтропенія).
  • Травна система: нудота, блювота, мукозит ротової порожнини, стоматит, діарея, анорексія.
  • Шкірні реакції: повна оборотна алопеція (випадіння волосся), гіперпігментація шкіри та нігтьових пластин, висип, тяжкий некроз м'яких тканин при екстравазації.
  • Загальні симптоми: фарбування сечі в червоний колір (безпечний феномен), астенія, гарячка.

Часті запитання

Доксорубіцин є антрацикліновим антибіотиком з вираженими цитотоксичними властивостями, який ефективно пригнічує проліферацію злоякісних клітин. Основний механізм його дії полягає в інтеркаляції між ланцюжками ДНК, блокуванні ферменту топоізомерази II та генерації вільних радикалів, що призводить до пошкодження нуклеїнових кислот і загибелі пухлини. Препарат має широкий спектр протипухлинної активності і здатний впливати на клітини незалежно від фази клітинного циклу. Після внутрішньовенного введення активна речовина швидко розподіляється в тканинах і проникає в клітинні ядра. Фармакокинетика препарату характеризується багатофазним виведенням з організму за участю печінкового метаболізму.
Головним показанням до призначення Доксорубіцину є лікування різних онкологічних захворювань, включаючи гострий лейкоз, злоякісні лімфоми та саркоми м'яких тканин і кісток. Препарат широко застосовується у складі комбінованих схем хіміотерапії при раку молочної залози, яєчників, легенів, щитоподібної залози та сечового міхура. Лікарський засіб ефективно використовується як для неоад'ювантної та ад'ювантної терапії, так і для паліативного лікування поширених форм пухлинного процесу. Терапія дозволяє досягти вираженого зменшення маси пухлини та подовження життя пацієнтів. Призначення препарату здійснюється виключно лікарем-онкологом на підставі стадії захворювання та загального соматичного статусу хворого.
Доксорубіцин вводиться виключно внутрішньовенно, найчастіше у вигляді повільної інфузії протягом короткого часу або безперервної інфузії через центральний венозний катетер. Спосіб введення повинен повністю виключати ризик екстравазації препарату, оскільки потрапляння розчину в підшкірну клітковину викликає тяжкий некроз навколишніх тканин. Дозування розраховується суворо індивідуально лікарем-онкологом з урахуванням площі поверхні тіла пацієнта, показників крові та схеми комбінованої терапії. Інтервали між введеннями зазвичай становлять від трьох до чотирьох тижнів для відновлення організму від гематологічної токсичності. Самостійна зміна дози або порушення протоколу введення категорично неприпустимі.
Основними побічними ефектами препарату є мієлосупресія, що призводить до лейкопенії та тромбоцитопенії, а також нудота, блювання, стоматит і повна оборотна алопеція. Особливу небезпеку становить кумулятивна кардіотоксичність, яка може проявлятися серцевою недостатністю при перевищенні сумарної дози препарату. Для контролю кардіотоксичності перед початком і під час курсу лікування обов'язково проводиться регулярна оцінка фракції викиду лівого шлуночка за допомогою ехокардіографії. Під час введення та після нього необхідний суворий контроль аналізів крові для своєчасної корекції дозувань при розвитку мієлосупресії. У разі появи ознак інфекцій або кровотеч пацієнту потрібна негайна медична допомога.
Одночасне застосування Доксорубіцину з іншими кардіотоксичними агентами або променевою терапією на область середостіння значно підвищує ризик розвитку тяжких уражень серця. Препарат не слід змішувати в одному шприці або інфузійній системі з будь-якими іншими лікарськими засобами через ризик фізичної чи хімічної несумісності. Протипоказаннями до застосування є виражена серцева недостатність, перенесений інфаркт міокарда, тяжкі аритмії, а також виражене пригнічення функції кісткового мозку. Жінки репродуктивного віку та чоловіки під час терапії і протягом кількох місяців після її завершення повинні використовувати надійні методи контрацепції. Перед початком лікування потрібне ретельне обстеження серцево-судинної системи та печінки пацієнта.

Препарати з діючою речовиною Доксорубицин

✅ Всі товари завантажені (1)

Зв'язатися з нами

Оберіть зручний спосіб зв'язку

Ми працюємо щодня з 9:00 до 20:00