L-орнітин L-аспартат (L-Ornithine L-Aspartate) – гіпоамоніємічний засіб та гепатопротектор

L-орнітин L-аспартат (L-Ornithine L-Aspartate, LOLA) — це стабільна сольова комбінація двох природних ендогенних амінокислот (L-орнітину та L-аспартату), що володіє вираженими гепатопротекторними, гіпоамоніємічними та детоксикаційними властивостями. Механізм дії препарату спрямований на зниження патологічно підвищених рівнів токсичного аміаку в системному кровотоці шляхом активації двох ключових шляхів його метаболізму в організмі. По-перше, L-орнітин служить головним субстратом та активатором для карбамоїлфосфатсинтетази — першого ензиму орнітинового циклу сечовиноутворення (циклу Кребса–Хензелейта) в перипортальних гепатоцитах. По-друге, як L-орнітин, так і L-аспартат легко проникають через гематоенцефалічний бар'єр і служать субстратами для синтезу глутаміну в перивенозних гепатоцитах, скелетних м'язах та астроцитах головного мозку за участю ферменту глутамінсинтетази. Аспартат також безпосередньо залучається до циклу сечовини, постачаючи другий аміногруповий еквівалент для утворення аргініносукцинату.

Клінічна унікальність L-орнітину L-аспартату полягає в його високій терапевтичній ефективності при лікуванні гострої та хронічної печінкової енцефалопатії у пацієнтів із цирозом та фіброзом печінки. Знижуючи концентрацію вільного аміаку в плазмі крові, LOLA зменшує осмотичний набряк астроцитів та купірує нейропсихіатричні прояви метаболічного ураження ЦНС. Крім того, амінокислоти нормалізують енергетичний баланс, оптимізують білковий обмін та стимулюють продукцію соматотропного гормону та інсуліну, прискорюючи регенерацію пошкодженої паренхіми печінки. Після перорального прийому LOLA швидко дисоціює в ЖКТ на орнітин та аспартат, які абсорбуються в тонкій кишці шляхом активного транспорту. Обидва компоненти мають надзвичайно короткий період напіввиведення з плазми (від 30 до 50 хвилин), швидко розподіляючись по тканинах і залучаючись до метаболічних каскадів. Екскреція продуктів метаболізму здійснюється переважно нирками з сечею у вигляді сечовини та глутаміну.

Препарат приймається внутрішньо або вводиться внутрішньовенно крапельно. Призначення терапії вимагає попередньої оцінки функції нирок (рівня креатиніну сироватки). При внутрішньовенному інфузійному введенні високих доз препарату необхідний суворий контроль швидкості введення для уникнення розвитку побічних неврологічних та гастроинтестинальних симптомів, а також регулярний моніторинг концентрації сечовини в сироватці крові та сечі.

Сторінка на Вікіпедії
L-Ornithine L-Aspartate

Показання до застосування

L-орнітин L-аспартат показаний для системної детоксикаційної та гепатопротекторної терапії дорослих пацієнтів при наступних патологічних станах:

  • Печінкова енцефалопатія: лікування латентної, гострої та хронічної печінкової енцефалопатії, що розвивається на тлі гострих або хронічних захворювань печінки (цироз печінки, стеатогепатит).
  • Гіперамоніємія: терапія супутніх неврологічних порушень, викликаних патологічним підвищенням рівня аміаку в плазмі крові при порушеннях детоксикаційної функції печінки.
  • Стеатоз та стеатогепатит: комплексне лікування неалкогольної жирової хвороби печінки та токсичних (включаючи алкогольні) уражень печінки для нормалізації метаболічних процесів.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування L-орнітину L-аспартату підбирається індивідуально, залежить від шляху введення, тяжкості клінічного стану пацієнта та терапевтичної динаміки.

  • Пероральний прийом у дорослих: стандартна терапевтична доза становить 3–5 г лікарської речовини внутрішньо до 3 разів на добу. Добова доза може варіювати від 9 до 15 г. Гранулят попередньо розчиняють у великому об'ємі рідини (100–200 мл води або соку) і приймають під час або одразу після прийому їжі.
  • Внутрішньовенне інфузійне введення: при гострому стані або тяжкій печінковій енцефалопатії (аж до прекоми та коми) вводять внутрішньовенно крапельно. Стандартна початкова доза становить до 20 г (4 ампули по 5 г) на добу, розчинених у 500 мл інфузійного розчину. При тяжких станах добова доза може бути збільшена до максимальної — 40 г (8 ампул) на добу.
  • Швидкість інфузії: максимальна швидкість внутрішньовенного введення не повинна перевищувати 5 г L-орнітину L-аспартату на годину. Препарат розчиняють у 0,9% розчині натрію хлориду, 5% розчині декстрози або розчині Рінгера.
  • Пропуск дози: при пропуску пероральної дози препарат слід прийняти за першої можливості, якщо не підійшов час наступного прийому. Забороняється подвоювати разову дозу для компенсації пропущеної.
  • Тривалість лікування: курс пероральної терапії визначається лікарем і зазвичай становить від 2–4 тижнів до кількох місяців. Внутрішньовенне введення продовжують до стабілізації стану та зникнення гострих симптомів енцефалопатії.

Застосування L-орнітину L-аспартату обмежене критичними ризиками кумуляції метаболітів при вираженій дисфункції видільної системи і протипоказано при наступних станах:

  • Гіперчутливість: підтверджена індивідуальна підвищена чутливість або непереносимість L-орнітину, L-аспартату або будь-яких допоміжних компонентів, що входять до складу конкретної лікарської форми.
  • Ниркова недостатність: тяжка ниркова недостатність (термінальна стадія або виражена затримка очищення), що визначається при рівні креатиніну сироватки крові більше 3 мг на 100 мл (кліренс креатиніну менше 20–30 мл за хвилину).
  • Вагітність та лактація: надійні дані про безпеку застосування у вагітних жінок відсутні. Призначення препарату під час вагітності протипоказано, за винятком випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Дані про проникнення LOLA у грудне молоко відсутні, тому грудне вигодовування на період лікування необхідно припинити.
  • Вікові обмеження: безпека, переносимість та ефективність застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років клінічно не встановлені, застосування у педіатричній практиці протипоказано.

Побічні дії L-орнітину L-аспартату зазвичай виражені незначно, мають короткочасний характер і найчастіше маніфестують при високій швидкості інфузії:

  • Гастроінтестинальні розлади: нечасто можуть виникати нудота, блювання, відчуття дискомфорту в епігастрії, метеоризм, болі в животі та діарея (симптоми зазвичай швидко зникають при зниженні швидкості введення або дози).
  • М'язово-скелетна система: у рідкісних випадках можуть спостерігатися болі в кінцівках, м'язові спазми, короткочасна судомна готовність або міалгія.
  • Неврологічні прояви: дуже рідко при швидкому внутрішньовенному введенні відзначається відчуття жару, запаморочення, головний біль, неспокій або психомоторне збудження.
  • Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, гіперемія шкірних покривів та локальні реакції в місці внутрішньовенного проколу.

Часті запитання

L-орнітин L-аспартат (ЛОЛА) — це стабільна комплексна сполука двох природних амінокислот (орнітину та аспартату), яка чинить виражену детоксикаційну та гепатопротекторну дію. Його головний механізм полягає у зниженні підвищеного рівня аміаку в організмі, який є тканевою отрутою і накопичується при детоксикаційній недостатності печінки. Препарат працює через два ключові шляхи: по-перше, орнітин активує орнітиновий цикл сечовиноутворення в клітинах печінки (гепатоцитах), переводячи аміак у нешкідливу сечовину; по-друге, аспартат і орнітин служать субстратами для синтезу глутаміну в печінці, м'язах і головному мозку, що дозволяє зв'язувати вільний аміак безпосередньо в тканинах.
Основним показанням до застосування L-орнітину L-аспартату є лікування гострих та хронічних захворювань печінки, що супроводжуються гіперамоніємією (підвищенням аміаку в крові). Препарат є критично важливим для лікування та профілактики печінкової енцефалопатії (латентної або клінічно вираженої) — неврологічного синдрому, що розвивається на тлі цирозу печінки, жирової дистрофії або гепатитів, коли токсини уражають головний мозок. Також речовина може використовуватися у комплексній терапії стеатогепатитів різної етіології.
Пероральні форми (гранулят для приготування розчину) приймають внутрішньо по 1–2 пакетики до 3 разів на день, розчинивши порошок у достатній кількості рідини (наприклад, склянці води або соку), під час або одразу після їди. Внутрішньовенна інфузійна форма (концентрат в ампулах) вводиться суворо крапельно після розведення в інфузійному розчині (глюкоза або фізрозчин). Середня доза становить до 4 ампул на добу, при тяжких станах — до 8 ампул. Швидкість введення не повинна перевищувати 5 грамів речовини на годину для запобігання побічним реакціям.
Суворе дотримання рекомендованої швидкості інфузії (не більше 5 г/год) є необхідним для попередження розвитку поширених побічних ефектів. При занадто швидкому введенні концентрату в кров у пацієнта можуть розвинутися виражена нудота, позиви до блювання, відчуття жару, пітливість та дискомфорт в епігастральній ділянці. При виникненні цих симптомів інфузію не припиняють повністю, але негайно знижують швидкість введення до мінімуму, після чого симптоми зазвичай швидко зникають.
Абсолютним протипоказанням до застосування L-орнітину L-аспартату є тяжка ниркова недостатність при рівні креатиніну в плазмі понад 3 мг на 100 мл, оскільки нирки не зможуть адекватно виводити сечовину, що утворюється. При тривалому застосуванні препарату у високих дозах необхідно регулярно здавати аналізи крові для контролю рівня сечовини як у плазмі, так і в сечі. При призначенні пероральних форм пацієнтам із цукровим діабетом слід враховувати вміст вуглеводів у гранулах.

Список препаратів активної речовини

✅ Всі товари завантажені (1)

Зв'язатися з нами

Оберіть зручний спосіб зв'язку

Ми працюємо щодня з 9:00 до 20:00