Руксолітиніб (Ruxolitinib) – таргетний інгібітор JAK-кіназ для лікування мієлофіброзу
Руксолітиніб (Ruxolitinib) — це пероральний, потужний та селективний інгібітор янус-кіназ (JAK) типів JAK1 та JAK2. Препарат розроблений для патогенетичної таргетної терапії мієлопроліферативних новоутворень, включаючи мієлофіброз та істинну поліцитемію, а також для лікування тяжких форм реакції «трансплантат проти господаря» (РТПГ). Механізм дії руксолітинібу ґрунтується на конкурентному блокуванні АТФ-зв'язуючого домену кіназ JAK1 та JAK2, які є ключовими медіаторами у сигнальному шляху JAK-STAT. Порушення цього каскаду запобігає фосфорилюванню та ядерній транслокації білків STAT, що призводить до потужного пригнічення надмірної проліферації мієлоїдних клітин, зменшення об'ємів патологічного екстрамедулярного кровотворення у селезінці та значного зниження концентрації запальних цитокінів у плазмі крові.
Унікальною клінічною особливістю руксолітинібу є його здатність ефективно контролювати симптоми захворювання незалежно від наявності чи відсутності специфічної мутації JAK2 V617F. Препарат докорінно змінив терапевтичну парадигму у пацієнтів із мієлофіброзом, забезпечуючи виражене та стійке зменшення розмірів селезінки (спленомегалії) та купуючи виснажливі системні симптоми, такі як нічна пітливість, шкірний свербіж, лихоманка та втрата ваги. Руксолітиніб швидко і практично повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті після перорального прийому, демонструє високий ступінь зв'язування з альбуміном плазми крові та метаболізується переважно в печінці за участю ізоферменту цитохрому CYP3A4. Період напіввиведення становить близько 3 годин, що вимагає двократного режиму дозування для підтримання терапевтичного ефекту.
Препарат приймається внутрішньо. Терапія вимагає обов'язкового регулярного моніторингу розгорнутого аналізу крові для контролю ступеня пригнічення кістковомозкового кровотворення, особливо у перші тижні лікування.
Показання до застосування
Руксолітиніб показаний для лікування дорослих та в певних випадках дитячих пацієнтів із наступними клінічними станами:
- Мієлофіброз: терапія спленомегалії та/або системних симптомів у дорослих пацієнтів із первинним мієлофіброзом, постполіцитемічним мієлофіброзом або посттромбоцитемічним мієлофіброзом із середнім або високим ступенем ризику.
- Істинна поліцитемія: лікування дорослих пацієнтів із істинною поліцитемією, резистентних до терапії гідроксикарбамідом (гідроксисечовиною) або таких, що мають індивідуальну непереносимість цього препарату.
- Реакція «трансплантат проти господаря» (РТПГ): лікування гострої або хронічної РТПГ у пацієнтів віком від 12 років, у яких спостерігається недостатня відповідь на терапію глюкокортикостероїдами або іншими системними препаратами.
Спосіб застосування та дози
Режим дозування руксолітинібу підбирається суворо індивідуально на основі вихідного рівня тромбоцитів крові, клінічного показання та переносимості.
- При мієлофіброзі (початкова доза): рекомендована доза становить 20 мг два рази на добу при рівні тромбоцитів більше 200 тис/мкл; 15 мг два рази на добу при рівні від 100 до 200 тис/мкл; та 5 мг два рази на добу при рівні від 50 до 100 тис/мкл.
- При істинній поліцитемії: рекомендована початкова доза становить 10 мг внутрішньо два рази на добу.
- При реакції «трансплантат проти господаря» (РТПГ): стандартна доза становить 5 мг або 10 мг два рази на добу залежно від ступеня тяжкості та клінічної відповіді.
- Спосіб застосування: таблетки приймають внутрішньо два рази на добу, приблизно в один і той самий час, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Розжовувати таблетки не рекомендується.
- Корекція дози при цитопенії: якщо в процесі лікування рівень тромбоцитів падає нижче 50 тис/мкл або абсолютна кількість нейтрофілів опускається нижче 500/мкл, прийом препарату слід призупинити до відновлення показників.
- Особливі вказівки (CYP3A4): у пацієнтів, які одночасно приймають сильні ігнібітори CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, кларитроміцин), разову дозу руксолітинібу слід зменшити приблизно на 50%.
