Темозоломід (Temozolomide): препарати від гліобластоми
Темозоломід (Temozolomide) — це алкілуючий цитостатичний препарат, що є «золотим стандартом» у нейроонкології. Його унікальна особливість полягає у малому розмірі молекули та ліпофільності, що дозволяє йому легко долати гематоенцефалічний бар'єр та накопичуватися безпосередньо у тканинах головного мозку.
Потрапляючи в організм, речовина перетворюється на активний метаболіт (MTIC), який пошкоджує ДНК пухлинних клітин, що швидко діляться, викликаючи їх загибель. На сайті Unifarm ви знайдете перевірені препарати (Темодал та аналоги) із цією діючою речовиною.
Показання до застосування
- Вперше виявлена мультиформна гліобластома: у комбінації з променевою терапією з наступною монотерапією (ад'ювантне лікування).
- Злоякісна гліома (анапластична астроцитома): при рецидиві або прогресуванні захворювання після стандартної терапії.
- Поширена метастатична меланома (як терапія першої лінії).
Спосіб застосування та дози
Препарат приймають внутрішньо натщесерце (не менше ніж за 1 годину до їжі), ковтаючи капсули цілими зі склянкою води.
Схеми лікування (залежать від фази):
- Поєднана фаза (з променевою терапією): 75 мг/м² щодня протягом 42 днів.
- Ад'ювантна фаза (монотерапія): Цикли по 28 днів. Прийом у дозі 150–200 мг/м² у дні 1–5, потім перерва 23 дні.
Важливо: Перед прийомом наполегливо рекомендується профілактичний прийом протиблювотних засобів (антиєметиків).
- Гіперчутливість до темозоломіду або дакарбазину (схожа будова).
- Тяжка мієлосупресія (виражене зниження лейкоцитів та тромбоцитів).
- Вагітність (суворо протипоказаний) та період грудного вигодовування.
- Дитячий вік до 3 років (для рецидивуючої гліоми) або до 18 років (для вперше виявленої гліобластоми).
Терапія вимагає регулярного контролю аналізу крові через токсичність:
- ШКТ: дуже часто — нудота та блювання, запор, втрата апетиту.
- Кровотворення: тромбоцитопенія (ризик кровотеч), нейтропенія, лімфопенія.
- Нервова система: судоми, втомлюваність, головний біль, порушення рівноваги.
- Інфекції: підвищений ризик опортюністичних інфекцій (наприклад, пневмоцистної пневмонії).
