Mitomycin (Мітоміцин) – таргетна терапія раку
Мітоміцин (Mitomycin), також відомий як Мітоміцин-С, — це протипухлинний антибіотик, виділений із культури Streptomyces caespitosus. Препарат діє як біфункціональний алкілуючий засіб, що викликає утворення поперечних зшивок у молекулі ДНК. Він має фазонеспецифічну дію, пригнічуючи синтез ДНК і меншою мірою — РНК та білка у клітинах, що швидко діляться.
Механізм дії мітоміцину полягає в його внутрішньоклітинній активації шляхом ферментативного відновлення. Активована форма препарату утворює міцні ковалентні зв'язки між комплементарними нитками ДНК, що робить неможливим їх розділення та реплікацію. Це призводить до фрагментації хромосом та загибелі пухлинної клітини. Завдяки своїй здатності вибірково пригнічувати ріст тканин із високим рівнем метаболізму, мітоміцин ефективний при різних формах аденокарцином.
Препарат вводиться внутрішньовенно або місцево (внутрішньоміхурово при раку сечового міхура). Він швидко розподіляється у тканинах і метаболізується переважно в печінці. Особливістю мітоміцину є його кумулятивна мієлотоксичність, що вимагає ретельного планування інтервалів між курсами.
Показання до застосування
Мітоміцин застосовується в онкологічній практиці як у монотерапії, так і у складі комплексних схем лікування:
- Рак шлунково-кишкового тракту: аденокарцинома шлунка та підшлункової залози (у комбінації з фторурацилом та доксорубіцином).
- Рак сечового міхура: внутрішньоміхурова терапія для лікування поверхневих пухлин та профілактики рецидивів після резекції.
- Пухлини голови та шиї: комплексне лікування плоскоклітинного раку у поєднанні з променевою терапією.
- Рак легені: у складі комбінованих режимів хіміотерапії недрібноклітинного раку.
- Рак шийки матки та анального каналу: системне лікування запущених форм захворювання.
Спосіб застосування та дози
Схеми дозування мітоміцину залежать від способу введення та протоколу лікування.
- Внутрішньовенне введення: стандартна доза становить 10–20 мг/м² поверхні тіла кожні 6–8 тижнів. Тривалі інтервали необхідні через відстрочену токсичність на кістковий мозок.
- Внутрішньоміхурове введення: зазвичай 20–40 мг препарату, розчиненого у фізрозчині, вводять безпосередньо в сечовий міхуро один раз на тиждень протягом 6–8 тижнів.
- Підготовка розчину: препарат слід розчиняти безпосередньо перед введенням, уникаючи контакту зі шкірою (має сильну подразнюючу дію).
- Запобіжні заходи: необхідно суворо уникати екстравазації (потрапляння під шкіру), оскільки мітоміцин викликає тяжкі некрози м'яких тканин.
- Контроль крові: моніторинг гематологічних показників має проводитися щотижня протягом усього періоду між курсами.
