Тоцераніб фосфат (Toceranib): інструкція та застосування при онкології

Відомий як оригінал (торгові назви)

Palladia (Палладіа)

Тоцераніб фосфат (Toceranib Phosphate) — це протипухлинний ветеринарний препарат, що належить до групи інгібіторів рецепторних тирозинкіназ. Препарат є першим специфічним таргетним протипухлинним засобом, розробленим безпосередньо для застосування у ветеринарній медицині. Він широко використовується для терапії різних видів злоякісних новоутворень у собак та котів.

Механізм дії тоцеранібу полягає у селективному пригніченні активності тирозинкіназних рецепторів, зокрема рецептора фактора росту стовбурових клітин (c-KIT), рецепторів фактора росту судинного ендотелію (VEGFR-2) та рецепторів фактора росту пластинок крові (PDGFR-beta). Препарат чинить подвійну терапевтичну дію: прямий антипроліферативний вплив на пухлинні клітини та антиангіогенний ефект, що блокує формування нових судин, які живлять пухлину.

Клінічне застосування тоцеранібу фосфату дозволяє контролювати ріст пухлин, сповільнювати прогресування захворювання, знижувати ризик метастазування та покращувати якість життя тварин при онкологічних захворюваннях.

Сторінка на Вікіпедії

Показання до застосування

Тоцераніб фосфат застосовується у ветеринарній онкології за такими показаннями:

Мастоцитома у собак: рецидивуючі або нерезектабельні шкірні мастоцитоми (тучноклітинні пухлини) II та III ступеня за Патнайком із ураженням регіонарних лімфатичних вузлів або без нього.
Інші солідні пухлини (off-label): нейроендокринні пухлини, анальні саркоми (карциноми апакринових залоз анальних мішечків), пухлини щитоподібної залози, гастроінтестинальні стромальні пухлини (GIST) та карциноми молочних залоз.
Терапія котів: застосування при мастоцитомах та плоскоклітинному раку (за призначенням ветеринарного онколога).

Спосіб застосування та дози

Тоцераніб фосфат призначений для перорального застосування. Схема та режим дозування підбираються суворо ветеринарним лікарем:

Рекомендоване дозування: початкова доза становить 3,25 мг/кг маси тіла, перорально через день (кожен другий день). На практиці також часто застосовується адаптований режим 2,4–2,9 мг/кг через день для зниження токсичності.
Спосіб застосування: Таблетки слід давати цілими, не розжовуючи та не розламлюючи. Препарат можна давати незалежно від прийому їжі (при виникненні нудоти рекомендується давати з їжею).
Корекція дози: При розвитку побічних ефектів (з боку шлунково-кишкового тракту або покрівлі крові) терапію тимчасово припиняють до купірування симптомів, після чого відновлюють зі зниженням дози на 0,5 мг/кг.
Правила безпеки: При роботі з препаратом та контакті з виділеннями тварини (сеча, кал, блювота) слід обов'язково використовувати захисні рукавички. Вагітним жінкам контакт із препаратом суворо заборонений.

Застосування тоцеранібу фосфату протипоказано у таких випадках:

Вагітність та лактація: заборонено застосовувати вагітним та лактуючим самкам, а також тваринам, призначеним для розведення.
Вік та вага: цуценята віком до 24 місяців та собаки масою тіла менше 5 кг.
Хірургічні втручання: заборонено прийом за 3 дні до та протягом 2 тижнів після хірургічних операцій через ризик порушення загоєння ран та кровотеч.
Гіперчутливість: підвищена чутливість до тоцеранібу або допоміжних речовин у складі таблетки.
З обережністю: застосовують при тяжких порушеннях функції печінки або нирок, супресії кісткового мозку, виснаженні та захворюваннях ШКТ із ризиком кровотеч.

При застосуванні тоцеранібу фосфату можливі такі небажані реакції:

Шлунково-кишковий тракт: діарея (включаючи геморагічну діарею), нудота, блювота, зниження апетиту (анорексія), мелена, поодинокі випадки виразки або перфорації ШКТ.
Загальні симптоми: млявість, астенія, втрата маси тіла, знижена активність.
Сердечно-судинна система та нирки: артеріальна гіпертензія, протеїнурія (втрата білка з сечею), периферичні набряки.
Система покрівлі крові: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.
Опорно-руховий апарат: кульгавість, біль у м'язах та суглобах.
Дерматологічні реакції: депігментація мочки носа, зміни шерсного покриву, алопеція, свербіж.

Часті запитання

Тоцеранібу фосфат — це пероральний мультитаргетний інгібітор рецепторів тирозинкіназ, розроблений спеціально для застосування у ветеринарній практиці (часто продається під торговою маркою Palladia). Він вибірково блокує ключові ферменти, що стимулюють ріст пухлин та утворення нових кровоносних судин (аніогенез), включаючи рецептори KIT, рецептори фактора росту ендотелию судин (VEGFR) та рецептори тромбоцитарного фактора росту (PDGFR). За рахунок цього тоцераніб одночасно зупиняє поділ злоякісних клітин і позбавляє пухлину кровопостачання, викликаючи її зменшення або стабілізацію росту.

Основним офіційним показанням до застосування тоцеранібу фосфату у ветеринарії є лікування рецидивуючої або неоперабельної шкірної мастоцитоми (пухлини тучних клітин) у собак, у тому числі за наявності мутацій у гені KIT. Крім того, завдяки своєму широкому ангіогенному профілю, препарат успішно застосовується off-label (поза зареєстрованими показаннями) у ветеринарній онкології для лікування інших злоякісних новоутворень у собак і котів, таких як саркома м'яких тканин, анальна карцинома, меланома та карцинома носової порожнини.

Тоцераніб випускається у вигляді таблеток різного дозування (зазвичай 10 мг, 50 мг і 15 мг). Препарат приймають внутрішньо за специфічною циклічною схемою: стандартна цільова доза становить приблизно 3,25 мг на кілограм маси тіла тварини, яку призначають через день (наприклад, понеділок, середа, п'ятниця). Такий режим дозволяє забезпечити достатню протипухлинну ефективність і водночас знизити ризик кумулятивної токсичності. Таблетки дають цілими, не розділяючи та не подрібнюючи, разом із кормом або відразу після нього, щоб зменшити подразнення шлунка.

Шлунково-кишковий тракт є однією з найбільш вразливих систем організму тварини при терапії тоцеранібом. Найчастішими побічними ефектами є втрата апетиту, зниження ваги, блювання, діарея (іноді з домішкою крові) та запалення слизової оболонки пасти (стоматит). Власники повинні уважно стежити за станом вихованця. При перших ознаках відмови від їжі або блювання прийом препарату слід тимчасово призупинити і негайно звернутися до ветеринарного лікаря для призначення підтримуючої терапії (гастропротекторів, протиблювотних засобів та крапельниць).

Терапія тоцеранібом вимагає регулярного та ретельного лабораторного контролю для запобігання розвитку тяжких ускладнень. Перед початком лікування, а також на регулярній основі в процесі терапії (зазвичай кожні 2–4 тижні в перші місяці, а потім щомісяця) необхідно проводити загальний аналіз крові (для контролю рівня нейтрофілів і тромбоцитів) та біохімічний аналіз крові з оцінкою функції нирок і печінки. Крім того, обов'язковим елементом контролю є регулярне вимірювання артеріального тиску у тварини, оскільки препарат може викликати або посилювати артеріальну гіпертензію.